З 13 по 15 жовтня у марійському духовному центрі с. Зарваниця із благословення преосвященного владики Івана Кулика відбувалися реколекції для священників Кам’янець-Подільської Єпархії. Цьогорічні реколекції проводив отець-доктор Ігор Бойко.

У розпорядку дня поєднувалися реколекційні науки з Літургією та молитвою Часів із добового кола. Під час духовних наук о. Ігор Бойко акцентував увагу на переживання Бога у житті, а також на душпастирському супроводі родин загиблих воїнів.

Зазначимо, що реколекції для духовенства Кам’янець-Подільської Єпархії відбуваються щороку восени. Метою днів духовної віднови є створення можливості для священнослужителів в атмосфері спільної молитви Часослова збагатити свій духовний досвід завдяки повчанням реколектанта й особистому спілкуванню з ним.

7 жовтня діти недільної школи при Катедральному храмі Різдва Пресвятої Богородиці приєдналися до всесвітньої молитви «Мільйон дітей моляться на вервиці» за мир і єдність у світі. У цей день мільйони дітей на всіх континентах єднали свої голоси в одному проханні до Пресвятої Богородиці — про мир для своїх родин, народів і всього світу.

Наші діти піднесли свої чисті серця до Небесної Матері, довіряючи Їй Україну та кожну родину. Молитви дітей мають особливу силу перед Богом, бо йдуть із сердець, сповнених довіри. Саме тому ініціатива «Мільйон дітей моляться на вервиці» стала знаком солідарності, єдності та християнської надії, об’єднуючи малих і дорослих у спільній молитві за мир.

Вервиця — це глибока молитва, у якій Марія веде нас до Ісуса, навчаючи любові, покори й миру. Вона є нашою духовною зброєю проти зла і дорогою до надії, особливо в часи випробувань.

Цю ініціативу започаткували у 2005 році у Венесуелі, а сьогодні її підтримує Папська фундація «Допомога Церкві в потребі» (ACN). У Ювілейному 2025 році, який Церква переживає під гаслом «Паломники надії», дитяча вервиця стає особливим знаком довіри й миру. Діти, що моляться разом із Марією, стають справжніми носіями світла, яке зігріває серця і приносить надію всій Україні.

У Неділю, 31 серпня, у місті Дунаївці владика Іван Кулик, єпископ Кам’янець-Подільський, під час Архиєрейської Літургії уділив ієрейські свячення диякону Богдану Рибаку. Співслужили з Архиєреєм адміністратор храму Вознесіння Христового отець Дмитро Сухович, декан о. Антон Федик та ректор Тернопільської семінарії о. Іван Римар.

Після завершення богослужіння єпископ привітав новопоставленого ієрея і побажав йому бути ревним душпастирем.

У свою чергу нововисвячений отець Богдан склав подяку рідним, дружині, наставникам та усім причетним до священичого виховання за підтримку, та попросив усіх присутніх про молитву за гідне священиче служіння.

З 25 по 27 серпня у Патріаршому Домі міста Львова відбулися  триденні реколекції для медичних капеланів. Учасниками яких були і медичні капелани Кам’янець-Подільської єпархії. Тема духовних наук була: ” Хто витримає до кінця — той спасеться “. Духовні науки проводив о. Ярослав Микитчин.

Капеланське покликання це велике, святе й  Боже звання, завданням якого є Божа слава, власне спасіння і спасіння душ ближніх. Для того, щоб гідно виконувати обов’язки медичних капеланів, церква постійно дбає про святість духовних осіб.
Тому на духовних науках медичні капелани  мали можливість: відновити духовні сили, поглибити віру і молитву, переосмислити своє життя у світлі Євангелія.

У Неділю, 24 серпня, на парафії рівноапостольного князя Володимира у Красилові відбулося освячення нового престолу. Освячення і Архиєрейську Літургію очолили преосвященніший владика-емерит Василій Семенюк і преосвященний владика Іван Кулик — єпископ Кам’янець-Подільський. Співслужили з Архиєреями адміністратор храму отець Ігор Куриба та інші священнослужителі. На святкове Богослужіння чисельно зібралася парафіяльна спільнота, молодь, діти.

Після богослужіння владика Василій подякував отцю Ігорю, жертводавцям та всім присутнім за молитву та служіння Церкві та народу.

Опісля відбулась Панахида біля меморіалу померлих воїнів, які віддали своє життя у боротьбі за Україну.

Минулого тижня, 10 серпня, медичні працівники міста Хмельницького, парафіяни Кам’янець-Подільської єпархії та медичні капелани УГКЦ з усієї України здійснили Всеукраїнську прощу до Патріаршого собору Воскресіння Христового та собору Вишгородської Богородиці. Цьогорічне гасло — «Медичні працівники — це руки Божі, які торкають і зцілюють рани України». Проща, яку організувала Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я на чолі з с. Севастяною Карвацькою, за сприяння Комісії Київської архиєпархії об’єднала лікарів, медсестер, капеланів, голів єпархіальних комісій, представників медичних закладів та парафіян УГКЦ. Цього дня Архиєрейську Божественну Літургію в Патріаршому соборі очолив Блаженніший Святослав.

Після Літургії Глава Церкви зустрівся з прочанами та медичними капеланами у синодальній залі Патріаршого центру. Блаженніший Святослав запевнив присутніх у вдячності: «Хочу, щоб ви повернулися додому з відчуттям, що ваша Церква вас поважає, вам довіряє і щиро вдячна за те, що ви з народом і готові йому послужити». «Милосердя — це не просто емоція, це вибір і сила, яку дає нам Господь. Без постійного зв’язку з Ним людське серце виснажується та черствіє», — зазначив він.Завершилася проща спільним Молебнем до Вишгородської Богородиці і Панахидою на Алеї героїв у Вишгороді.Проща до Патріаршого Собору — це не просто подорож, а глибокий духовний шлях. Це шлях надії, вдячності та молитви. Це нагода, коли ми, як велика родина Української Греко-Католицької Церкви, зібралися разом, щоб подякувати Господу за дар віри і любові, витривалість нашого народу та Його благословення.Участь у прощі — це:

• знак нашої єдності з Церквою, священниками та Патріархом;

• можливість спільної молитви з єпископами, священниками та вірними з усіх куточків України і світу;• наше щире каяття- сповідь;

• нагода довірити Богові свої тривоги, наміри та надії перед обличчям Воскреслого Христа;

• святе причастя та повне відпущення гріхів, яке було отримане від Глави Церкви Блаженнішого Святослава;

• можливість відвідати КРИПТУ, щоб віддати шану Блаженнішому Любомиру Гузару, згадуючи його внесок у розбудову Української Греко-Католицької церкви, вплив на суспільство та приклад для багатьох людей, надихаючи їх на духовний та моральний розвиток. Любомир Гузар був патріархом-предстоятелем УГКЦ, відомим своєю мудрістю, духовністю та патріотизмом. Він очолював церкву протягом 10 років, був палким патріотом України, завжди підтримував її незалежність та розвиток. Його проповіді та виступи завжди були сповнені глибокого сенсу та натхнення, а рішення та висловлювання відзначалися мудрістю та розважливістю.Дякуємо Богу за можливість доєднатися до Всеукраїнської прощі і спільної молитви.

Боже, Україну бережи, Господи, помилуй нас!

У неділю, 10 серпня, владика Іван Кулик, єпископ Кам’янець-Подільський, під час Архиєрейської Літургії уділив ієрейські свячення диякону Михайлу Миркуну.

Після завершення богослужіння єпископ привітав новопоставленого ієрея і побажав йому бути ревним душпастирем.

У свою чергу нововисвячений отець Михайло склав подяку рідним, дружині, наставникам та усім причетним до священичого виховання за підтримку, та попросив усіх присутніх про молитву за гідне священиче служіння.

У Неділю, 27 липня 2025 року Божого, відбулась урочиста Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди 20-тиліття заснування парафії. Покровителем парафіяльної спільноти є рівноапостольний князь Володимир Великий. Архиєрейську Літургію очолював Преосвященний владика Іван Кулик — єпарх Кам’янець-Подільський. Співслужили з Архиєреєм адміністратор храму отець Мар’ян Головецький, декан отець-мітрат Іван Данкевич та інші священнослужителі.

У цей день уся парафіяльна спільнота святкувала храмовий празник. Подібно до того, як Володимир Великий охрестив Київську Русь, створюючи спільноту вірних навколо Христа, так і двадцять років тому, з благословення митрополита-емерита Василя Семенюка, тут зародилася нова парафіяльна спільнота.

Після завершення богослужіння Владика Іван подякував отцю Мар’яну за ревне служіння, нагородивши його золотим хрестом, а також усій парафіяльній спільноті подякував за любов до Бога та один до одного. Відтак відбулося освячення води та мирування вірних.

Довідка:

2005 року заснували греко-католицьку громаду в м. Деражня Хмельницької області. 2006 року владика Василій Семенюк освятив наріжний камінь. Церкву будували за пожертви парафій Тернопільсько-Зборівської Єпархії. 2007 року церкву освятили. Вже у 2009 році біля храму з’явилася дзвіниця. На пожертви заробітчан у 2010 році біля церкви встановили фігуру Пресвятої Богородиці. Діють при парафіяльні: спільнота «Матері в молитві» і Марійська дружина. Діють при парафії: спільнота «Матері в молитві» і Марійська дружина.

Публікуємо Постанови Синоду Єпископів УГКЦ, який відбувся 30 червня — 10 липня 2025 року в Українській папській колегії Святого Йосафата в Римі.

ДЕКРЕТ

проголошення Постанов Синоду Єпископів УГКЦ 2025 року

Вих. ВА 25/157

На славу Святої, Єдиносущної, Животворної і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа,
і на добро ввіреного нам Божого люду. Амінь

БОЖОЮ МИЛІСТЮ

І В ПОВНОМУ СОПРИЧАСТІ

З РИМСЬКИМ АПОСТОЛЬСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ

СВЯТОСЛАВ,
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Української Греко-Католицької Церкви

Високопреосвященним і преосвященним владикам,
всечесним отцям духовним, преподобним ченцям і черницям
та мирянам помісної Української Греко-Католицької Церкви

ПРОГОЛОШУЮ ТА ОПРИЛЮДНЮЮ

Постанови
Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви

Рим, 30 червня — 10 липня 2025 року Божого

1. Взяти до уваги стан виконання рішень Синоду Єпископів УГКЦ 2024 року.

2. Прийняти в першому читанні титул «Соціальне служіння» Кодексу канонів УГКЦ.

3. Затвердити Стратегію просімейної політики УГКЦ.

4. Для здійснення належного душпастирства сім’ї в умовах війни:

І. На загальноцерковному рівні:

Доручити Патріаршій комісії УГКЦ у справах родини і мирян:

1) у співпраці з Патріаршою комісією УГКЦ у справах духовенства розробити програму супроводу священничих родин;

2) продовжити проведення навчально-практичних семінарів у єпархіях та екзархатах щодо реалізації Стратегії просімейної політики УГКЦ з урахуванням попереднього досвіду;

3) провести науково-практичну національну конференцію, присвячену питанням просімейної та демографічної політики в Україні;

4) розробити план поширення вчення Католицької Церкви про родину, зокрема із використанням сучасних засобів комунікації;

5) систематизувати та оприлюднити на офіційних медіаресурсах УГКЦ наявні стратегії, програми, матеріали з душпастирства родини.

ІІ. На єпархіальному рівні:

Просити єпархіальних єпископів:

1) адаптувати Стратегію просімейної політики УГКЦ до потреб та актуальних викликів місцевих єпархій та екзархатів;

2) відповідно до постанови № 10 Синоду Єпископів УГКЦ 2014 року, опрацювати — там, де цього ще не зроблено — Єпархіальну програму курсу безпосередньої підготовки до прийняття Таїнства Подружжя, обов’язково охоплюючи такі теми: проголошення керигми про цінність і красу християнського подружжя; богослов’я Таїнства Подружжя; психологія подружжя; біоетичні аспекти подружжя; дар плідності і відповідальне батьківство; канонічне та цивільне право щодо подружжя;

3) засновувати Родинні центри, забезпечуючи їх належними кадровими та матеріальними ресурсами;

4) відповідно до постанови № 10 Синоду Єпископів УГКЦ 2014 року, проводити прородинні тематичні прощі, реколекції, семінари задля поглиблення духовного життя членів родин, а також задля плекання і популяризації сімейних цінностей в суспільстві;

5) засновувати та всіляко підтримувати єпархіальні прородинні рухи, організації і спільноти, забезпечуючи їх належне церковне оформлення, зокрема через затвердження Статутів компетентною церковною владою;

6) дбати про захист і промоцію сімейних цінностей у взаємодії з органами публічної влади різних рівнів;

7) подбати про духовний супровід і гуманітарну підтримку особливо вразливих та потребуючих родин, зокрема тих, що постраждали від війни, і родин полеглих захисників, а також вдів і сиріт, самотніх, внутрішньо переміщених осіб, людей похилого віку тощо;

8) відповідно до постанови № 26 Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року, дбати про належний духовний супровід і підтримку священничих родин, звертаючи особливу увагу на дружин спочилих у Бозі священнослужителів та їхніх неповнолітніх або потребуючих дітей;

9) відповідно до постанови № 5. XIII, п. 1 Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, заохочувати та підтримувати ініціативи, скеровані на опіку сиріт війни, а також на усиновлення дітей, які втратили батьків внаслідок війни;

10) налагодити і розвивати співпрацю з інституціями, які працюють на благо української сім’ї як в Україні, так і на поселеннях.

ІІІ. На парафіяльному рівні:

Доручити душпастирям:

1) відповідно до постанови № 10 Синоду Єпископів УГКЦ 2014 року та постанови № 5. XIII Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, дбати про належну підготовку наречених до Таїнства Подружжя через відповідні курси, які є однією з необхідних передумов для його уділення, та надавати духовний супровід під час цього навчання;

2) засновувати при парафіях затверджені церковною владою подружні спільноти та родинні рухи задля підтримки подружніх пар і сімей, а також для їх активнішої участі в парафіяльному житті;

3) відповідно до постанови № 5. XIII Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, приділяти особливу увагу духовному супроводу подружніх пар у перші роки подружнього життя, а також сімей, які переживають труднощі чи кризи;

4) у світлі Євангелія та Вчительського уряду Церкви розвивати душпастирську опіку над розлученими особами, які живуть у нових сімейних зв’язках;

5) організовувати літні табори для подружніх пар і сімей, а також реколекційні зустрічі, присвячені духовності християнського подружжя і християнської сім’ї;

6) відповідно до постанови № 5. XIII, п. 2 Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, виявляти особливу турботу та душпастирську увагу щодо родин захисників, загиблих, зниклих безвісти, полонених і військових ветеранів, а також вдів і сиріт, внутрішньо переміщених осіб, людей похилого віку та осіб з особливими потребами;

7) практикувати душпастирські відвідини в різдвяний час, богослужіння з нагоди річниць укладення Таїнства Подружжя, ювілеїв подружнього життя тощо — як дієвий засіб духовного супроводу родин;

8) шукати способи залучення членів мішаних подружжів до активнішого церковного життя;

9) впроваджувати — там, де ще цього не зроблено — родинну катехизацію, зокрема катехизацію батьків і хресних батьків у межах підготовки до Таїнств Хрещення та Миропомазання їхніх дітей, а також підготовки дітей до першої Сповіді і урочистого Святого Причастя;

10) використовувати різні нагоди впродовж літургійного року для проповідування євангельської науки та вчення Католицької Церкви про християнську родину як «незгасне вогнище життя і здоров’я Церкви та Народу» (патріарх Йосиф «Заповіт»);

11) з нагоди родинних свят і ювілеїв подружнього життя проводити відповідні богослужіння та виголошувати науки про красу і цінність християнського подружжя;

12) організовувати паломництва родин до визначних духовних центрів УГКЦ в Україні та на поселеннях.

5. Взяти до уваги напрацювання Патріаршої літургійної комісії УГКЦ з оновлення тексту Архиєратикону та просити членів Синоду Єпископів УГКЦ подати свої зауваження до цього тексту до 15 жовтня 2025 року Божого.

6. Взяти до уваги напрацювання Патріаршої літургійної комісії УГКЦ над оновленням Требника та поблагословити її на подальшу працю.

7. Взяти до уваги напрацювання робочої групи Патріаршої літургійної комісії УГКЦ і представників Чину святого Василія Великого над оновленням тексту Молитвослова та поблагословити продовження цієї праці.

8. Надати згоду Отцю і Главі УГКЦ на затвердження українського тексту Требника Чинів великого екзорцизму.

9. Взяти до уваги звіт генерального керівника управління справедливості УГКЦ про стан судочинства в Українській Греко-Католицькій Церкві.

10. Прийняти у другому читанні з внесеними поправами та пропозиціями Кодекс канонів УГКЦ.

11. Створити синодальну робочу групу з доопрацювання Кодексу канонів УГКЦ у такому складі: митрополит Євген Попович (голова робочої групи), митрополит Теодор Мартинюк, владика Володимир Ющак, владика Давид Мотюк, владика Михайло Бубній, владика Андрій Рабій, владика Михайло Квятковський і владика Богдан Дзюрах.

12. Взяти до уваги звіт про діяльність фонду «Андріїв гріш».

13. Взяти до уваги звіт про діяльність Місійного фонду УГКЦ.

14. Взяти до уваги звіт про діяльність Загальноцерковного фонду священничої солідарності.

15. Взяти до уваги звіт про діяльність Патріаршої фундації УГКЦ «Мудра справа».

16. Взяти до уваги звіт про будівництво Патріаршого центру в м. Києві.

17. Висловити вдячність за ревне і компетентне служіння патріаршому економові та всім працівникам економату Патріаршої курії УГКЦ.

18. Взяти до уваги стан імплементації Синодального шляху Католицької Церкви в УГКЦ.

19. Взяти до уваги звіти про стан душпастирства в митрополіях та регіонах УГКЦ.

20. Взяти до уваги звіт про відповідь УГКЦ на виклики, спричинені війною, у сфері соціального служіння.

21. Взяти до уваги звіт про діяльність Міжнародного благодійного фонду «Карітас України».

22. Взяти до уваги повідомлення про діяльність і місію Українського католицького університету.

23. Схвалити початок беатифікаційного процесу отця Теодора Малка.

24. Схвалити початок беатифікаційного процесу отця доктора Станіслава Сярока.

25. Проголосити блаженну сестру Йосафату Гордашевську покровителькою катехитів УГКЦ.

26. Взяти до уваги звіт про діяльність Душпастирської ради Патріаршої курії УГКЦ.

27. Відповідно до постанови 40 Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, продовжити на наступний трирічний період реалізацію напрямків Душпастирського плану «Надія, до якої нас кличе Господь», а саме: 1) близькість до вбогих, маргіналізованих, біженців і постраждалих від війни; 2) зцілення ран; 3) християнська родина.

28. Взяти до уваги підсумки звітів комісій і відділів патріаршого рівня за минулий рік.

29. Взяти до уваги звіт постулятора беатифікаційного процесу праведного митрополита Андрея Шептицького.

30. Взяти до уваги звіт голови Патріаршої комісії у справах євангелізації.

31. Взяти до уваги звіт голови Патріаршої комісії у справах молоді.

32. Взяти до уваги звіт про відзначення Ювілейного 2025 року в УГКЦ та висловити вдячність владиці Ярославові Прирізу і членам Організаційного комітету за здійснену працю.

33. Взяти до уваги звіт про діяльність робочої групи експертів УГКЦ з представниками Державного секретаріату і дикастерій Римської курії.

34. Прийняти із внесеними поправками за основу текст посинодального послання з головної теми та доручити його остаточне доопрацювання Постійному Синодові Єпископів УГКЦ.

35. Провести Синод Єпископів УГКЦ у липні 2026 року.

36. Визначити головною темою Синоду Єпископів УГКЦ 2026 року «Душпастирство покликань до священства та монашества». Призначити відповідальними за підготування головної теми преосвященного владику Богдана Данила, голову Патріаршої комісії у справах духовенства, та преосвященного владику Михайла Бубнія, голову Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ.

37. Затвердити Комунікат Синоду Єпископів УГКЦ 2025 року.

† СВЯТОСЛАВ,
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Української Греко-Католицької Церкви

† АНДРІЙ ХІМ’ЯК,
Секретар Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святих мучеників Прокла й Іларія, преподобного Михаїла Малеїна
12 липня 2025 року Божого

На офіційному сайті УГКЦ опубліковано 12 липня 2025 року Божого.