У Неділю, 31 серпня, у місті Дунаївці владика Іван Кулик, єпископ Кам’янець-Подільський, під час Архиєрейської Літургії уділив ієрейські свячення диякону Богдану Рибаку. Співслужили з Архиєреєм адміністратор храму Вознесіння Христового отець Дмитро Сухович, декан о. Антон Федик та ректор Тернопільської семінарії о. Іван Римар.

Після завершення богослужіння єпископ привітав новопоставленого ієрея і побажав йому бути ревним душпастирем.

У свою чергу нововисвячений отець Богдан склав подяку рідним, дружині, наставникам та усім причетним до священичого виховання за підтримку, та попросив усіх присутніх про молитву за гідне священиче служіння.

З 25 по 27 серпня у Патріаршому Домі міста Львова відбулися  триденні реколекції для медичних капеланів. Учасниками яких були і медичні капелани Кам’янець-Подільської єпархії. Тема духовних наук була: ” Хто витримає до кінця — той спасеться “. Духовні науки проводив о. Ярослав Микитчин.

Капеланське покликання це велике, святе й  Боже звання, завданням якого є Божа слава, власне спасіння і спасіння душ ближніх. Для того, щоб гідно виконувати обов’язки медичних капеланів, церква постійно дбає про святість духовних осіб.
Тому на духовних науках медичні капелани  мали можливість: відновити духовні сили, поглибити віру і молитву, переосмислити своє життя у світлі Євангелія.

У Неділю, 24 серпня, на парафії рівноапостольного князя Володимира у Красилові відбулося освячення нового престолу. Освячення і Архиєрейську Літургію очолили преосвященніший владика-емерит Василій Семенюк і преосвященний владика Іван Кулик — єпископ Кам’янець-Подільський. Співслужили з Архиєреями адміністратор храму отець Ігор Куриба та інші священнослужителі. На святкове Богослужіння чисельно зібралася парафіяльна спільнота, молодь, діти.

Після богослужіння владика Василій подякував отцю Ігорю, жертводавцям та всім присутнім за молитву та служіння Церкві та народу.

Опісля відбулась Панахида біля меморіалу померлих воїнів, які віддали своє життя у боротьбі за Україну.

Минулого тижня, 10 серпня, медичні працівники міста Хмельницького, парафіяни Кам’янець-Подільської єпархії та медичні капелани УГКЦ з усієї України здійснили Всеукраїнську прощу до Патріаршого собору Воскресіння Христового та собору Вишгородської Богородиці. Цьогорічне гасло — «Медичні працівники — це руки Божі, які торкають і зцілюють рани України». Проща, яку організувала Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я на чолі з с. Севастяною Карвацькою, за сприяння Комісії Київської архиєпархії об’єднала лікарів, медсестер, капеланів, голів єпархіальних комісій, представників медичних закладів та парафіян УГКЦ. Цього дня Архиєрейську Божественну Літургію в Патріаршому соборі очолив Блаженніший Святослав.

Після Літургії Глава Церкви зустрівся з прочанами та медичними капеланами у синодальній залі Патріаршого центру. Блаженніший Святослав запевнив присутніх у вдячності: «Хочу, щоб ви повернулися додому з відчуттям, що ваша Церква вас поважає, вам довіряє і щиро вдячна за те, що ви з народом і готові йому послужити». «Милосердя — це не просто емоція, це вибір і сила, яку дає нам Господь. Без постійного зв’язку з Ним людське серце виснажується та черствіє», — зазначив він.Завершилася проща спільним Молебнем до Вишгородської Богородиці і Панахидою на Алеї героїв у Вишгороді.Проща до Патріаршого Собору — це не просто подорож, а глибокий духовний шлях. Це шлях надії, вдячності та молитви. Це нагода, коли ми, як велика родина Української Греко-Католицької Церкви, зібралися разом, щоб подякувати Господу за дар віри і любові, витривалість нашого народу та Його благословення.Участь у прощі — це:

• знак нашої єдності з Церквою, священниками та Патріархом;

• можливість спільної молитви з єпископами, священниками та вірними з усіх куточків України і світу;• наше щире каяття- сповідь;

• нагода довірити Богові свої тривоги, наміри та надії перед обличчям Воскреслого Христа;

• святе причастя та повне відпущення гріхів, яке було отримане від Глави Церкви Блаженнішого Святослава;

• можливість відвідати КРИПТУ, щоб віддати шану Блаженнішому Любомиру Гузару, згадуючи його внесок у розбудову Української Греко-Католицької церкви, вплив на суспільство та приклад для багатьох людей, надихаючи їх на духовний та моральний розвиток. Любомир Гузар був патріархом-предстоятелем УГКЦ, відомим своєю мудрістю, духовністю та патріотизмом. Він очолював церкву протягом 10 років, був палким патріотом України, завжди підтримував її незалежність та розвиток. Його проповіді та виступи завжди були сповнені глибокого сенсу та натхнення, а рішення та висловлювання відзначалися мудрістю та розважливістю.Дякуємо Богу за можливість доєднатися до Всеукраїнської прощі і спільної молитви.

Боже, Україну бережи, Господи, помилуй нас!

У неділю, 10 серпня, владика Іван Кулик, єпископ Кам’янець-Подільський, під час Архиєрейської Літургії уділив ієрейські свячення диякону Михайлу Миркуну.

Після завершення богослужіння єпископ привітав новопоставленого ієрея і побажав йому бути ревним душпастирем.

У свою чергу нововисвячений отець Михайло склав подяку рідним, дружині, наставникам та усім причетним до священичого виховання за підтримку, та попросив усіх присутніх про молитву за гідне священиче служіння.

У Неділю, 27 липня 2025 року Божого, відбулась урочиста Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди 20-тиліття заснування парафії. Покровителем парафіяльної спільноти є рівноапостольний князь Володимир Великий. Архиєрейську Літургію очолював Преосвященний владика Іван Кулик — єпарх Кам’янець-Подільський. Співслужили з Архиєреєм адміністратор храму отець Мар’ян Головецький, декан отець-мітрат Іван Данкевич та інші священнослужителі.

У цей день уся парафіяльна спільнота святкувала храмовий празник. Подібно до того, як Володимир Великий охрестив Київську Русь, створюючи спільноту вірних навколо Христа, так і двадцять років тому, з благословення митрополита-емерита Василя Семенюка, тут зародилася нова парафіяльна спільнота.

Після завершення богослужіння Владика Іван подякував отцю Мар’яну за ревне служіння, нагородивши його золотим хрестом, а також усій парафіяльній спільноті подякував за любов до Бога та один до одного. Відтак відбулося освячення води та мирування вірних.

Довідка:

2005 року заснували греко-католицьку громаду в м. Деражня Хмельницької області. 2006 року владика Василій Семенюк освятив наріжний камінь. Церкву будували за пожертви парафій Тернопільсько-Зборівської Єпархії. 2007 року церкву освятили. Вже у 2009 році біля храму з’явилася дзвіниця. На пожертви заробітчан у 2010 році біля церкви встановили фігуру Пресвятої Богородиці. Діють при парафіяльні: спільнота «Матері в молитві» і Марійська дружина. Діють при парафії: спільнота «Матері в молитві» і Марійська дружина.

Публікуємо Постанови Синоду Єпископів УГКЦ, який відбувся 30 червня — 10 липня 2025 року в Українській папській колегії Святого Йосафата в Римі.

ДЕКРЕТ

проголошення Постанов Синоду Єпископів УГКЦ 2025 року

Вих. ВА 25/157

На славу Святої, Єдиносущної, Животворної і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа,
і на добро ввіреного нам Божого люду. Амінь

БОЖОЮ МИЛІСТЮ

І В ПОВНОМУ СОПРИЧАСТІ

З РИМСЬКИМ АПОСТОЛЬСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ

СВЯТОСЛАВ,
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Української Греко-Католицької Церкви

Високопреосвященним і преосвященним владикам,
всечесним отцям духовним, преподобним ченцям і черницям
та мирянам помісної Української Греко-Католицької Церкви

ПРОГОЛОШУЮ ТА ОПРИЛЮДНЮЮ

Постанови
Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви

Рим, 30 червня — 10 липня 2025 року Божого

1. Взяти до уваги стан виконання рішень Синоду Єпископів УГКЦ 2024 року.

2. Прийняти в першому читанні титул «Соціальне служіння» Кодексу канонів УГКЦ.

3. Затвердити Стратегію просімейної політики УГКЦ.

4. Для здійснення належного душпастирства сім’ї в умовах війни:

І. На загальноцерковному рівні:

Доручити Патріаршій комісії УГКЦ у справах родини і мирян:

1) у співпраці з Патріаршою комісією УГКЦ у справах духовенства розробити програму супроводу священничих родин;

2) продовжити проведення навчально-практичних семінарів у єпархіях та екзархатах щодо реалізації Стратегії просімейної політики УГКЦ з урахуванням попереднього досвіду;

3) провести науково-практичну національну конференцію, присвячену питанням просімейної та демографічної політики в Україні;

4) розробити план поширення вчення Католицької Церкви про родину, зокрема із використанням сучасних засобів комунікації;

5) систематизувати та оприлюднити на офіційних медіаресурсах УГКЦ наявні стратегії, програми, матеріали з душпастирства родини.

ІІ. На єпархіальному рівні:

Просити єпархіальних єпископів:

1) адаптувати Стратегію просімейної політики УГКЦ до потреб та актуальних викликів місцевих єпархій та екзархатів;

2) відповідно до постанови № 10 Синоду Єпископів УГКЦ 2014 року, опрацювати — там, де цього ще не зроблено — Єпархіальну програму курсу безпосередньої підготовки до прийняття Таїнства Подружжя, обов’язково охоплюючи такі теми: проголошення керигми про цінність і красу християнського подружжя; богослов’я Таїнства Подружжя; психологія подружжя; біоетичні аспекти подружжя; дар плідності і відповідальне батьківство; канонічне та цивільне право щодо подружжя;

3) засновувати Родинні центри, забезпечуючи їх належними кадровими та матеріальними ресурсами;

4) відповідно до постанови № 10 Синоду Єпископів УГКЦ 2014 року, проводити прородинні тематичні прощі, реколекції, семінари задля поглиблення духовного життя членів родин, а також задля плекання і популяризації сімейних цінностей в суспільстві;

5) засновувати та всіляко підтримувати єпархіальні прородинні рухи, організації і спільноти, забезпечуючи їх належне церковне оформлення, зокрема через затвердження Статутів компетентною церковною владою;

6) дбати про захист і промоцію сімейних цінностей у взаємодії з органами публічної влади різних рівнів;

7) подбати про духовний супровід і гуманітарну підтримку особливо вразливих та потребуючих родин, зокрема тих, що постраждали від війни, і родин полеглих захисників, а також вдів і сиріт, самотніх, внутрішньо переміщених осіб, людей похилого віку тощо;

8) відповідно до постанови № 26 Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року, дбати про належний духовний супровід і підтримку священничих родин, звертаючи особливу увагу на дружин спочилих у Бозі священнослужителів та їхніх неповнолітніх або потребуючих дітей;

9) відповідно до постанови № 5. XIII, п. 1 Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, заохочувати та підтримувати ініціативи, скеровані на опіку сиріт війни, а також на усиновлення дітей, які втратили батьків внаслідок війни;

10) налагодити і розвивати співпрацю з інституціями, які працюють на благо української сім’ї як в Україні, так і на поселеннях.

ІІІ. На парафіяльному рівні:

Доручити душпастирям:

1) відповідно до постанови № 10 Синоду Єпископів УГКЦ 2014 року та постанови № 5. XIII Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, дбати про належну підготовку наречених до Таїнства Подружжя через відповідні курси, які є однією з необхідних передумов для його уділення, та надавати духовний супровід під час цього навчання;

2) засновувати при парафіях затверджені церковною владою подружні спільноти та родинні рухи задля підтримки подружніх пар і сімей, а також для їх активнішої участі в парафіяльному житті;

3) відповідно до постанови № 5. XIII Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, приділяти особливу увагу духовному супроводу подружніх пар у перші роки подружнього життя, а також сімей, які переживають труднощі чи кризи;

4) у світлі Євангелія та Вчительського уряду Церкви розвивати душпастирську опіку над розлученими особами, які живуть у нових сімейних зв’язках;

5) організовувати літні табори для подружніх пар і сімей, а також реколекційні зустрічі, присвячені духовності християнського подружжя і християнської сім’ї;

6) відповідно до постанови № 5. XIII, п. 2 Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, виявляти особливу турботу та душпастирську увагу щодо родин захисників, загиблих, зниклих безвісти, полонених і військових ветеранів, а також вдів і сиріт, внутрішньо переміщених осіб, людей похилого віку та осіб з особливими потребами;

7) практикувати душпастирські відвідини в різдвяний час, богослужіння з нагоди річниць укладення Таїнства Подружжя, ювілеїв подружнього життя тощо — як дієвий засіб духовного супроводу родин;

8) шукати способи залучення членів мішаних подружжів до активнішого церковного життя;

9) впроваджувати — там, де ще цього не зроблено — родинну катехизацію, зокрема катехизацію батьків і хресних батьків у межах підготовки до Таїнств Хрещення та Миропомазання їхніх дітей, а також підготовки дітей до першої Сповіді і урочистого Святого Причастя;

10) використовувати різні нагоди впродовж літургійного року для проповідування євангельської науки та вчення Католицької Церкви про християнську родину як «незгасне вогнище життя і здоров’я Церкви та Народу» (патріарх Йосиф «Заповіт»);

11) з нагоди родинних свят і ювілеїв подружнього життя проводити відповідні богослужіння та виголошувати науки про красу і цінність християнського подружжя;

12) організовувати паломництва родин до визначних духовних центрів УГКЦ в Україні та на поселеннях.

5. Взяти до уваги напрацювання Патріаршої літургійної комісії УГКЦ з оновлення тексту Архиєратикону та просити членів Синоду Єпископів УГКЦ подати свої зауваження до цього тексту до 15 жовтня 2025 року Божого.

6. Взяти до уваги напрацювання Патріаршої літургійної комісії УГКЦ над оновленням Требника та поблагословити її на подальшу працю.

7. Взяти до уваги напрацювання робочої групи Патріаршої літургійної комісії УГКЦ і представників Чину святого Василія Великого над оновленням тексту Молитвослова та поблагословити продовження цієї праці.

8. Надати згоду Отцю і Главі УГКЦ на затвердження українського тексту Требника Чинів великого екзорцизму.

9. Взяти до уваги звіт генерального керівника управління справедливості УГКЦ про стан судочинства в Українській Греко-Католицькій Церкві.

10. Прийняти у другому читанні з внесеними поправами та пропозиціями Кодекс канонів УГКЦ.

11. Створити синодальну робочу групу з доопрацювання Кодексу канонів УГКЦ у такому складі: митрополит Євген Попович (голова робочої групи), митрополит Теодор Мартинюк, владика Володимир Ющак, владика Давид Мотюк, владика Михайло Бубній, владика Андрій Рабій, владика Михайло Квятковський і владика Богдан Дзюрах.

12. Взяти до уваги звіт про діяльність фонду «Андріїв гріш».

13. Взяти до уваги звіт про діяльність Місійного фонду УГКЦ.

14. Взяти до уваги звіт про діяльність Загальноцерковного фонду священничої солідарності.

15. Взяти до уваги звіт про діяльність Патріаршої фундації УГКЦ «Мудра справа».

16. Взяти до уваги звіт про будівництво Патріаршого центру в м. Києві.

17. Висловити вдячність за ревне і компетентне служіння патріаршому економові та всім працівникам економату Патріаршої курії УГКЦ.

18. Взяти до уваги стан імплементації Синодального шляху Католицької Церкви в УГКЦ.

19. Взяти до уваги звіти про стан душпастирства в митрополіях та регіонах УГКЦ.

20. Взяти до уваги звіт про відповідь УГКЦ на виклики, спричинені війною, у сфері соціального служіння.

21. Взяти до уваги звіт про діяльність Міжнародного благодійного фонду «Карітас України».

22. Взяти до уваги повідомлення про діяльність і місію Українського католицького університету.

23. Схвалити початок беатифікаційного процесу отця Теодора Малка.

24. Схвалити початок беатифікаційного процесу отця доктора Станіслава Сярока.

25. Проголосити блаженну сестру Йосафату Гордашевську покровителькою катехитів УГКЦ.

26. Взяти до уваги звіт про діяльність Душпастирської ради Патріаршої курії УГКЦ.

27. Відповідно до постанови 40 Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, продовжити на наступний трирічний період реалізацію напрямків Душпастирського плану «Надія, до якої нас кличе Господь», а саме: 1) близькість до вбогих, маргіналізованих, біженців і постраждалих від війни; 2) зцілення ран; 3) християнська родина.

28. Взяти до уваги підсумки звітів комісій і відділів патріаршого рівня за минулий рік.

29. Взяти до уваги звіт постулятора беатифікаційного процесу праведного митрополита Андрея Шептицького.

30. Взяти до уваги звіт голови Патріаршої комісії у справах євангелізації.

31. Взяти до уваги звіт голови Патріаршої комісії у справах молоді.

32. Взяти до уваги звіт про відзначення Ювілейного 2025 року в УГКЦ та висловити вдячність владиці Ярославові Прирізу і членам Організаційного комітету за здійснену працю.

33. Взяти до уваги звіт про діяльність робочої групи експертів УГКЦ з представниками Державного секретаріату і дикастерій Римської курії.

34. Прийняти із внесеними поправками за основу текст посинодального послання з головної теми та доручити його остаточне доопрацювання Постійному Синодові Єпископів УГКЦ.

35. Провести Синод Єпископів УГКЦ у липні 2026 року.

36. Визначити головною темою Синоду Єпископів УГКЦ 2026 року «Душпастирство покликань до священства та монашества». Призначити відповідальними за підготування головної теми преосвященного владику Богдана Данила, голову Патріаршої комісії у справах духовенства, та преосвященного владику Михайла Бубнія, голову Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ.

37. Затвердити Комунікат Синоду Єпископів УГКЦ 2025 року.

† СВЯТОСЛАВ,
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Української Греко-Католицької Церкви

† АНДРІЙ ХІМ’ЯК,
Секретар Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святих мучеників Прокла й Іларія, преподобного Михаїла Малеїна
12 липня 2025 року Божого

На офіційному сайті УГКЦ опубліковано 12 липня 2025 року Божого.

Детальніше за телефоном: 097 935 51 39 — о. Микола

Від 30 червня до 10 липня 2025 року в Українській папській колегії святого Йосафата в Римі відбувся Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. У роботі Синоду взяли участь 46 архиєреїв УГКЦ з України, Західної та Центральної Європи, Північної й Південної Америки, а також Австралії. Серед них — 33 правлячі єпископи, 1 єпископ Курії Верховного Архиєпископа, 8 єпископів-помічників і 4 єпископи-емерити. Публікуємо офіційний комунікат Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2025 року.

КОМУНІКАТ

Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви 2025 року

(Рим, 30 червня — 10 липня 2025 року)

Від 30 червня до 10 липня 2025 року в Папській колегії святого Йосафата в Римі відбувся Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. У роботі Синоду взяли участь 46 архиєреїв УГКЦ з України, Західної та Центральної Європи, Північної й Південної Америки, а також Австралії. Серед них — 33 правлячі єпископи, 1 єпископ Курії Верховного Архиєпископа, 8 єпископів-помічників і 4 єпископи-емерити.

На Синоді були також присутні запрошені гості: архиєпископ і митрополит Пряшівський Йона Максім, правлячий єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Теодор Мацапула разом із єпископом-помічником Нілом Лущаком, генеральний вікарій Віденського архиєпископа для вірних Східних Католицьких Церков в Австрії отець Юрій Коласа, вікарій архиєпископа Мадрида для східних католиків отець Андрес Мартінес Естебан, апостольський адміністратор для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії отець Василь Говера, генеральний вікарій для українських греко-католиків у Румунії отець Василь Колопельник.

Ювілейне паломництво до Рима та зустрічі зі Святішим Отцем Левом XIV

Напередодні Синоду, 28 червня, синодальні отці взяли участь у ювілейному паломництві УГКЦ до Рима. Центральною подією паломництва стала Божественна Літургія в соборі Cвятого Петра, яку очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. На початку Богослужіння до зібраних у соборі єпископів, численного духовенства, монашества та понад семи тисяч мирян звернувся Папа Римський Лев XIV.

Вселенський Архиєрей, промовляючи до українських «паломників надії», закликав їх ділитися скарбом віри, а водночас черпати в ній силу для витривання у випробуваннях, спричинених війною росії проти України. Зокрема, він сказав: «Віра, дорогі мої, — це скарб, яким потрібно ділитися. Кожна епоха приносить із собою труднощі, зусилля та виклики, але й можливості для зростання в довірі та відданості Богові. Віра вашого народу сьогодні зазнає суворого випробування. Багато з вас, відколи почалася війна, напевно, ставили собі запитання: Господи, чому це все? Де Ти? Що ми маємо робити, щоб урятувати наші родини, домівки та Батьківщину? Вірити — це не мати готових відповідей, а уповати на те, що Бог із нами, що Він дарує нам свою благодать, що саме Він промовить останнє слово, і життя переможе смерть».

Двадцять дев’ятого червня синодальні отці взяли участь у Святій Месі з нагоди свята Верховних апостолів Петра і Павла, яку очолив Святіший Отець Лев XIV. Папа привітав українських єпископів словами: «Вітаю також членів Синоду Української Греко-Католицької Церкви. Дякую за вашу присутність тут і за пастирську ревність. Хай Господь дарує мир вашому народові!».

Того ж вечора в каплиці Папської колегії святого Йосафата владика Андрій Хім’як, Секретар Синоду Єпископів, зачитав Декрет про скликання цьогорічного Синоду. Відтак Блаженніший Святослав очолив Молебень до Святого Духа, після якого синодальні отці та допоміжний персонал склали присягу на збереження синодальної таємниці.

Після молитви всі учасники процесійно перейшли до синодальної зали, вносячи книгу Святого Євангелія та запалену свічку — символи присутності воскреслого Христа на Синоді.

Початок робочих засідань і привітання архиєреїв

У понеділок, 30 червня, розпочалися робочі засідання Синоду Єпископів УГКЦ. Відкриваючи першу сесію, Отець і Глава Церкви згадав архиєреїв, які упокоїлися в Господі протягом минулого року, і повідомив, що чотири єпископи УГКЦ перейшли на емеритуру: Василь Семенюк, Михайло Колтун, Степан Меньок і Діонісій Ляхович. Блаженніший Святослав подякував цим владикам за довголітнє жертовне і вірне служіння Божому народові. Відтак привітав їхніх наступників: митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка, єпископа Сокальсько-Жовківського Петра Лозу, екзарха Донецького Максима Рябуху та апостольського адміністратора Екзархату в Італії Григорія Комара.

Особливою радістю для Синоду стало повідомлення про призначення кардиналом владики Миколи Бичка, правлячого єпископа Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла. Блаженніший Святослав від імені Синоду висловив побажання владиці плідного служіння Вселенській Церкві та Українській Греко-Католицькій Церкві.

Того ж дня на Синод із вітальним словом прибули два представники Римської курії — кардинал Курт Кох, префект Дикастерії у справах сприяння єдності християн, і кардинал Клаудіо Ґуджеротті, префект Дикастерії для Східних Церков.

У своєму виступі перед єпископами кардинал Кох окреслив головні етапи розвитку екуменічного діалогу, а також поділився баченням його майбутнього, зокрема можливості спільного святкування Пасхи з православними Церквами. Посилаючись на Декрет ІІ Ватиканського Собору «Orientalium Ecclesiarum», він наголосив на «особливій відповідальності» Східних Католицьких Церков у справі відновлення християнської єдності.

Кардинал Клаудіо Ґуджеротті подякував УГКЦ за її постійну близькість до вірних: «Дякую вам, бо ви завжди з людьми. Ви залишаєтеся єдиним джерелом надії для свого народу». Він також запевнив у подальшій підтримці з боку Святого Престолу: «Ми готові зробити все можливе, щоб допомогти вам у ваших потребах — тими, хоч і обмеженими, засобами, які маємо у своєму розпорядженні».

Головна тема Синоду: душпастирство родин в умовах війни

У вівторок, 1 липня, члени Синоду розпочали роботу над головною темою цьогорічної сесії Синоду Єпископів — «Душпастирство родин в умовах війни».

Робочу групу з підготовки та представлення головної теми очолив владика Аркадій Трохановський, єпископ Ольштинсько-Гданський, голова Патріаршої комісії у справах родини і мирян. Він виголосив доповідь «Душпастирство сімей під час війни».

Окрім головної доповіді, єпископи заслухали такі співдоповіді: «Становище українських біженців і сімей-біженців у країнах Європейського Союзу та Північної Америки» — Юрій Підлісний; «Ментальний стан українських сімей під час війни» — Марія Тракало, психологиня, співзасновниця Хабу ментального здоров’я «ДіяТи»; «Супровід родин у жалобі» — отець д-р Ігор Бойко, ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа; «Досвід роботи із сім’ями під час війни» — Роман і Наталя Прокопіви, лідери спільноти «Рух християнських сімей».

Відтак відбулася широка дискусія, під час якої синодальні отці поділилися власним досвідом душпастирства в умовах війни, труднощами, з якими зіштовхуються родини, а також новими викликами, що постають перед Церквою.

Результати обговорення стали основою для формулювання рішень цьогорічного Синоду. Владики також опрацювали текст посинодального послання із назвою «Родина — надія для світу», у якому звернулися не лише до вірних УГКЦ, а й до всіх людей доброї волі.

Аудієнція у Святішого Отця та огляд стану УГКЦ у світі

У середу, 2 липня, Папа Римський Лев XIV прийняв Синод Єпископів УГКЦ на приватній аудієнції. Звертаючись до синодальних отців, Вселенський Архиєрей запевнив їх у своїй солідарності з Українською Греко-Католицькою Церквою та її вірними: «Я близький до вас, і через вас — до всіх вірних вашої Церкви. Залишаймося об’єднаними в одній вірі та надії. Наше сопричастя — це велика таємниця: справжнє єднання також з усіма братами і сестрами, чиє життя було вирване з цієї землі, але прийняте Богом. У Ньому все живе і знаходить повноту сенсу».

У ході синодальних засідань, прагнучи краще пізнати душпастирську ситуацію Церкви в її глобальному вимірі, Синод Єпископів заслухав звіти представників митрополій і регіонів. Київську митрополію представив Блаженніший Святослав, інші митрополії в Україні — митрополит Теодор Мартинюк; Філадельфійську митрополію в США — митрополит Борис Ґудзяк; Вінніпезьку митрополію в Канаді — владика Андрій Рабій; митрополію УГКЦ у Бразилії — митрополит Володимир Ковбич; УГКЦ у Польщі — митрополит Євген Попович; єпархії та екзархати в Західній Європі, а також країни без власних ієрархічних структур — владика Богдан Дзюрах; Мельбурнську єпархію святих апостолів Петра і Павла — кардинал Микола Бичок; єпархію Покрову Пресвятої Богородиці в Аргентині — владика Даниїл Козлінський.

Ці звіти дали Синодові змогу побачити не лише виклики, з якими зіштовхується УГКЦ у різних регіонах світу, а й багатство досвіду, здобутого в умовах війни, міграції та культурної багатоманітності.

Канонічні, літургійні та інші спеціалізовані питання

Єпископи розглянули низку важливих канонічних питань. Зокрема, у другому читанні було прийнято Кодекс канонів УГКЦ, а також визначено дальші кроки для його остаточного затвердження та проголошення. Представив канонічні питання митрополит Євген Попович, голова Канонічного відділу Патріаршої курії, разом зі своїми співпрацівниками — експертами з канонічного права.

Значну частину синодального часу було присвячено літургійним питанням, як-от: виданню повного Архиєратикона, оновленого Требника, нового Молитвослова, Требника для екзорцизмів. Ці питання представив на розгляд Синоду владика Григорій Комар, голова Патріаршої літургійної комісії.

Серед інших тем, розглянутих Синодом, були: участь УГКЦ у вселенському синодальному процесі (доповідач — митрополит Теодор Мартинюк); соціальне служіння Церкви в умовах війни (доповідачі — владика Василь Тучапець, голова Відділу соціального служіння Патріаршої курії, і Тетяна Ставнича, президентка БФ «Карітас України»); діяльність і місія Українського католицького університету (д-р Тарас Добко, ректор УКУ); розвиток військового капеланства (владика Богдан Манишин); стан беатифікаційних процесів в УГКЦ на різних рівнях.

У межах обговорення останнього питання Синод відвідали і звернулися до його учасників: префект Дикастерії з канонізації святих кардинал Марчелло Семераро та секретар цієї Дикастерії владика Фабіо Фабене. Гості висвітлити історичні, канонічні та богословські основи беатифікаційних і канонізаційних процесів у Католицькій Церкві та відповіли на запитання присутніх. Особливу увагу було присвячено справі беатифікації праведного митрополита Андрея Шептицького.

Звітність структур УГКЦ

Синод Єпископів традиційно заслухав численні звіти структур різного рівня, які представили їхні очільники: Звіт про стан судочинства в Українській Греко-Католицькій Церкві — митрополит Євген Попович; Звіт Душпастирської ради Патріаршої курії — владика Кеннет Новаківський; Звіт Патріаршої комісії у справах євангелізації — владика Йосафат Мощич; Підсумковий звіт комісій і відділів патріаршого рівня за минулий рік — владика Андрій Хім’як; Звіт Патріаршої комісії у справах молоді — владика Браян Байда; Звіт Організаційного комітету Ювілейного року-2025 — владика Ярослав Приріз; Фінансовий звіт Патріаршої курії, Звіт про збори пожертв і фонди, засновані Синодом Єпископів УГКЦ, Звіт про діяльність Патріаршої фундації «Мудра справа», Звіт про будівництво Патріаршого центру в Києві — патріарший економ отець Любомир Яворський.

Синодальні отці підтримали пропозицію Патріаршої катехитичної комісії, надавши згоду Отцю і Главі УГКЦ проголосити блаженну Йосафату Гордашевську покровителькою катехитів Української Греко-Католицької Церкви.

Зустріч із представниками Італійської держави та очільником Італійської єпископської конференції

Особливим моментом програми цьогорічного Синоду стала зустріч єпископів, які здійснюють служіння в Україні під проводом Блаженнішого Святослава, із представниками уряду Італійської Республіки. Українських владик прийняли в Зеленій залі палацу Кіджі заступник Державного секретаря при Раді Міністрів Альфредо Мантовано, міністр культури Алессандро Джулі, міністр довкілля та енергетичної безпеки Джильберто Пікетто-Фратін і міністр охорони здоров’я Ораціо Скіллачі.

Ця історична зустріч стала свідченням великої поваги Італійської держави до Української Греко-Католицької Церкви, а також визнанням її вагомої ролі в суспільно-політичному житті України і в історії українського народу. Оскільки захід відбувся в контексті Міжнародної конференції з відновлення України, в анонсі від італійського уряду було підкреслено: «Присутність Патріарха Святослава та всіх греко-католицьких єпископів підтверджує прагнення Італії підтримувати не лише матеріальну відбудову країни, а і її духовний та суспільний виміри».

У зустрічі також узяли участь: президент Фонду і Педіатричної лікарні «Дитятко Ісус» Тіціано Онесті, архітектор Стефано Боері та президентка Фонду MAXXI — Національного музею мистецтв XXI століття Марія Емануела Бруні, що свідчить про міждисциплінарний підхід, який Італія має намір застосувати в процесі відновлення України — від медичної співпраці та енергетичної безпеки до соціально-культурних, урбаністичних і архітектурних аспектів.

З боку УГКЦ учасником зустрічі став апостольський адміністратор Екзархату УГКЦ в Італії владика Григорій Комар.

Наприкінці синодальних засідань із вітальним словом до єпископів звернувся кардинал Маттео Марія Дзуппі, голова Італійської єпископської конференції. Він запевнив присутніх, що продовжуватиме підтримувати український народ, і розповів про свої дальші кроки в реалізації гуманітарної місії, яку йому свого часу доручив світлої пам’яті папа Франциск. Відтак Глава УГКЦ від імені Синоду подякував особисто кардиналові Дзуппі та всьому італійському єпископатові за підтримку нашої Церкви та українського народу.

Спільна молитва і заключні акти Синоду Єпископів 2025

Як і щороку, робочі засідання Синоду Єпископів УГКЦ супроводжувалися молитвою та духовною застановою. Цьогорічним проповідником на Синоді був отець Тарас Бабій, ректор Єпархіального інституту душпастирства подружжя та сім’ї Святих Йоакима і Анни Стрийської єпархії, який виголошував проповіді на щоденних Літургіях і науки впродовж дня духовної віднови.

У середу, 2 липня, синодальні отці під час братерської вечері привітали цьогорічних ювілярів з-посеред єпископів, священників і мирян, які допомагають у проведенні Синоду. А в суботу, 5 липня, літургійно пом’янули усопших співбратів у єпископському служінні, згадуючи поіменно численних владик УГКЦ, імена яких були подані в пом’яннику, підготовленому Секретаріатом Синоду.

Владики УГКЦ під проводом Отця і Глави Церкви щоденно підносили молитви за справедливий і тривалий мир в Україні, підтверджуючи рішучість робити все можливе для духовної і гуманітарної підтримки українського народу та бути його голосом перед церковними й державними діячами у країнах свого служіння.

Насамкінець владики УГКЦ затвердили за основу текст Посинодального послання та низку листів від Синоду Єпископів УГКЦ до очільників Єпископських конференцій і Церков свого права, керівництва Української держави та відсутніх членів Синоду.

Синод Єпископів УГКЦ ухвалив провести чергову сесію у липні 2026 року Божого. Головною темою наступного Синоду визначено: «Душпастирство покликань до священства та монашества».

На офіційному сайті УГКЦ опубліковано 10 липня 2025 року Божого.

Нещодавно парафія Блаженних Новомучеників Українського Народу м. Хмельницького святкувала пʼятий храмовий празник. Приготування та святкування відбувалось протягом тижня, з 24 по 29 червня 2025 р. Цьогоріч у парафії протягом трьох днів провадив реколекції отець Онуфрій Репецький ЧСВВ. У завершальний недільний день святкування на парафію завітав Хмельницький Муніципальний Камерний Хор.

ДОВІДКА:

Храм Блаженних Новомучеників Українського Народу освячений у 2020 році, чин освячення здійснили два Архиєреї: на той час Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії Василій Семенюк і Єпископ Кам’янець-Подільської Єпархії Іван Кулик. Це однин із шести храмів м. Хмельницького, адміністратор храму – отець Микола Шпітальний.