Камʼянець-Подільська Єпархія УГКЦ

Камʼянець-Подільська Єпархія

Української Греко-Католицької Церкви

20 лютого у Хмельницькому відбулась панахида пам’яті Героїв Небесної сотні. З цієї нагоди Преосвященніший Владика Павло (Юристий) (архиєпископ Хмельницький і Шепетівський, ПЦУ) і Преосвященний Владика Іван (Кулик), єпископ Кам’янець-Подільської Єпархії, очолили Панахиду біля пам’ятника Героїв Небесної сотні. Разом з Архиєреями співслужили священники УГКЦ м. Хмельницького спільно з священнослужителями різних конфесій міста. Були присутні на молитві представники міської влади і багато свідомих, небайдужих вірних.

Крім імен Героїв Небесної сотні, згадали тих, хто загинув у російсько-українській війні. Усіх вшанували хвилиною мовчання.

Після спільної молитви вшанували наших героїв квітами.

  

Різдвяне послання

преосвященного владики Івана,

єпископа Кам’янець-подільської єпархії УГКЦ

Всесвітліші і всечесніші отці!

Преподобні ченці і черниці!

Улюблені у Христі брати і сестри!

Христос Рождається!

В одній з добре відомих коляд віддавна співаємо: «Серед темної ночі дивне світло б’є в очі – ясна зоря засвітила, де дитятко породила Марія». Темну ніч, серед якої було видно світло вифлеємської зорі, потрібно розуміти не лише буквально, але й насамперед символічно. Ніч, тим паче темна ніч, ототожнюється з небезпекою, страхом, невідомістю, бездіяльністю, смертю. В суто богословській перспективі темна ніч ототожнюється також з гріхом та адом. Власне на іконі Різдва, як і на іконі Зішестя Христа в ад, чорний колір символізує темноту підземного безпросвітного аду, що утримував померлих від віку. Як темрява, так і світло має свій символізм. Світло ототожнюється з життям, радістю, добром, діяльністю. В богословській перспективі Світлом називаємо Бога. Господь Ісус так і каже про себе: «Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йо 8, 12). Тому Господь і прийшов у тілі до людей, щоб зруйнувати темряву, гріх і смерть, а дати світло, надію і життя.

Христос – Світло, яке завжди перемагає темряву, але не завжди чи радше майже ніколи у той спосіб, в який ми очікуємо чи передбачаємо. Мабуть ніхто з старозавітного люду, включно з Богоматір’ю, не очікував Різдва Спасителя таким, яким воно сталося. Бог долає темряву значно дивовижніше, ніж ми можемо помислити. І робить це в той час, коли «сповнився час» (Гл 4, 4), а не тоді, коли ми передбачаємо чи прагнемо. Водночас Бог долає темряву теперішнього світу не так остаточно, як би нам хотілося. І після Різдва Господа Ісуса у світі залишився гріх, страждання, смерть – словом, темрява нашого буття. Чи Бог, прийшовши у світ, не міг чи не бажав усунути остаточно тьму? Міг, але таки не бажав. Остаточне подолання темряви цього віку означало би позбавити кожну людину свобідної волі, адже свобідна воля передбачає можливість вибору між добром та злом, світлом та темрявою. Але чи може бути людина без свобідної волі? Не може, бо тоді вона уподібниться до тварин та рослин, замість бути подібною до Бога. Остаточне подолання Богом темряви і смерті досвідчимо лиш тоді, коли перейдемо у світ вічності. Не тому, що у потойбіччі зникає наша свобідна воля, а тому, що вибір свобідної волі у вічності триває вічно.

Чи це означає, що поки не «сповнився час», визначений Богом для остаточного подолання темряви, маємо спокійно жити у тьмі? Ні, адже ми можемо нести світло теперішньому світові, якщо перебуватимемо у Бозі. І в Старому Завіті, покіль не настала «повнота часів», ті люди, які перебували у Бозі, перебували у світлі, хоч Світло-Христос тоді ще не воплотився. Тим паче ми, люди Нового Завіту, що числимо свою еру від Різдва Христового, покликані перебувати у Бозі, Джерелі світла, щоб розвіювати навколишню темряву. Ось як про це пише св. апостол Павло: «Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. Шукайте пильно того, що Господеві подобається. Не беріть участі в безплідних ділах темряви […]. Усе, що ганиться, стає у світлі явним, а все, що виявляється, стає світлом. Тому говорить: “Прокинься, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!”» (Еф 5, 9-11.13-14).

Люди Старого Завіту довго чекали на прихід Месії. Ми також у свій спосіб довго чекаємо світла в Україні, перебуваючи у пречорній темряві війни. Не знаємо, коли «сповниться час» для подолання Богом цієї темряви. Не знаємо, в який спосіб це відбудеться. Знаємо лиш одне: після найстрашніших ночей настає світло – в це світло треба вірити. Потрібно прокинутись, як каже апостол Павло, і шукати світло, чекати, працювати та наближати його, а Христос освітить Україну та наш народ у свій дивовижний спосіб та час. Ми ж, покіль перебуваємо у темряві війни, співаємо, просячи Бога: «Благослови нас, наш любий Христе, зло побідити – силу дай,  засій в серцях нам бажання чисте – міцно любити рідний край: щоб Україна могла радіти, Христос родився, славіте!»

Возлюблені у Христі, нехай святе Різдво сповнить вас сильною вірою у Світло та надією на подолання темряви. Нехай у цьому святі дарується кожному з вас благодать з висоти, щоб завжди бути людьми благовоління та благодіяння. Нехай Господь потужною десницею та Йому відомим задумом виводить Україну до світла, а кожен з вас нехай пильно шукає того, що Господеві подобається та не бере участі в безплідних ділах темряви (пор. Еф 5, 10-11). Зичу щирої різдвяної радості, глибокого миру, однодумності у сім’ях, зросту у чеснотах, всяких земних і духовних благ, адже Світло, Сонце правди, прийшло у світ, а темрява, яка цей світ ще огортає, буде переможена.

Благословення предвічного «Світла від Світла, Бога істинного від Бога істинного» нехай спочиває повсякчасно на усіх вас! Благословенних свят!

Христос Рождається! Славімо Його!

+ Іван (Кулик),

Єпископ Кам’янець-Подільської єпархії

Дано в Хмельницькому,

при Катедральному храмі Різдва Пресвятої Богородиці,

у день пам’яті святого священномученика Ігнатія Богоносця,

20 грудня 2023 року Божого

З 27 по 29 листопада 2023 р. відбувся вже шостий блок освітньої програми для духовенства «Зцілення ран війни», яка відбувається за підтримки Embassy of Canada to Ukraine. У даному вишколі взяли участь 40 священників з Кам’янець-Подільської і Бучацької Єпархії, Одеського та Луцького Екзархатів. Також у даному освітньому курсі приймав участь Єпископ Луцький Владика Йосафат Говера.

Пригадаємо, що дану програму «Зцілення ран війни» затвердили постановою Синоду Єпископів УГКЦ, який відбувався з 3 по 13 вересня 2023 року в Римі. Програму напрацювала Комісія Української Греко-Католицької Церкви у справах душпастирства охорони здоров’я спільно з фахівцями Інституту психічного здоровʼя УКУ. Триденний курс передбачає навчання у трьох напрямах: психічне здоров’я, душпастирство та богослов’я.

Модератором програми є о. д-р. Корнилій-Віктор Яремак. Викладачами даної програми є:

✔️психічне здоров‘я: Олеся Криськів та с. Марія Кінас;

✔️богослов‘я/соціальна наука Церкви: віце-ректор Київської Трьохсвятительської семінарії, о. д-р. Роман Островський;

✔️душпастирський супровід: о. Роман Тереховський; о. Олег Саломон; о. Нестор Кизик та о. Ігор Бойко.

Після навчання відбулося тестування, вручення сертифікатів та опитування за результатами програми.

 

25 листопада Україна та світ вшановують 90-ті роковини Голодомору-геноциду 1932–1933 років. З цієї нагоди Преосвященний Владика Іван (Кулик), єпископ Кам’янець-Подільської Єпархії, очолив Панахиду біля пам’ятника “Ангела Скорботи”. Разом з Архиєреєм співслужили священники УГКЦ м. Хмельницького спільно з священнослужителями різних конфесій міста. Були присутні на молитві представники міської влади і багато свідомих, небайдужих вірних.

Після молитви Владика Іван звернувся до присутніх зі словами: ” Вшановуючи пам’ять жертвам голодомору так важливо бути об’єднані у молитві всі разом. Адже, зло було і у 30-их роках минулого століття і є зараз, на теренах нашої Батьківщини. Однак, не зневірюймося, Бог є з нами. Він дасть нам сили у цій боротьбі. Нехай Господь благословить Україну, наших воїнів і всіх нас”.

Опісля, до постаменту «Ангел Скорботи» поклали лампадки, квіти, колоски, калину і хліб.

Довідка: 

Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших подій за всю історію нашої країни. Пам’ять жертв Голодомору вшановують щороку в четверту суботу листопада. Сумна статистика: за весь час Голодомору загинуло близько чотирьох мільйонів людей. А взимку люди гинули особливо часто: 24 людини у хвилину, з яких було понад 80% українців, трохи менше 5 відсотків росіян, а інші: євреї, поляки, білоруси, болгари. Половина жертв була у віці від 6 місяців до 17 років. Проте точних даних про кількість жертв немає тому, що всі документи були відразу ж знищені. Історики, говорячи про втрати, розходяться в цифрах від 2 мільйонів до 10.

17–18 листопада 2023 року в Марійському духовному центрі Зарваниця під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава відбулася 95-та сесія Архиєрейського Синоду Української Греко-Католицької Церкви в Україні.

У синодальних засіданнях взяли участь усі єпископи УГКЦ, які діють на теренах України, та запрошений високопреподобний о. Йона Йозеф Максім, ігумен Свято-Успенської унівської лаври, номінат на архиєпископа і митрополита Пряшівського Греко-Католицької Церкви Словаччини. Як члени Архиєрейського Синоду, вперше в синодальних засіданнях взяли участь новохіротонізовані владики: Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ, і владика Володимир Фірман, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

Головна тема цієї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні — «Парафіяльне служіння священника в умовах війни». Підготувала її для розгляду Патріарша комісія у справах духовенства УГКЦ під керівництвом її очільника владики Богдана Данила.

З доповідями виступили: п. Оксана Міхеєва, завідувач кафедри соціології УКУ, яка представила владикам результати комплексного соціологічного дослідження духовенства УГКЦ під час війни; п. Марія Тракало, співзасновниця Хабу ментального здоров’я «ДіяТи», яка доповіла на тему «Ментальне здоров’я і Церква», та священники, які душпастирювали на окупованих територіях.

Отці Синоду уважно ознайомилися з наданою інформацією, висловили вдячність священнослужителям за жертовність і ревне душпастирське служіння в умовах війни, особливо тим, хто душпастирює в зоні бойових дій, та прийняли рішення, спрямовані на покращення парафіяльного служіння священників в умовах війни.

У контексті опрацювання та прийняття синодальних документів Архиєрейський Синод після трирічного випробувального терміну затвердив Програму душпастирства покликань до богопосвяченого життя в УГКЦ, яку представляв владика Михайло Бубній, голова Патріаршої комісії у справах монашества.

Синод також розглянув і погодив текст Звернення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні до 90-ї річниці Голодомору-геноциду та поблагословив працю над Посланням про богословське осмислення питання війни та пошуку миру у світлі нових ідеологій, проєкт плану якого представив владика Ярослав Приріз, голова Богословського відділу Патріаршої курії УГКЦ.

Серед тем для обговорення було розглянуто питання про душпастирську ситуацію в УГКЦ в Україні, про яку доповіли архиєреї з Донецького, Харківського й Одеського екзархатів та Київської архиєпархії УГКЦ.

Патріарший економ УГКЦ о. Любомир Яворський доповів Синодові про стан справ УГКЦ в Україні у фінансово-економічній сфері та представив владикам фінансово-економічні аспекти організаційного розвитку Патріаршої курії та її структур, як стратегічного шляху організації, який поєднує всі заходи, що допомагають організації ставати сильнішою та професійнішою. Доповідач зазначив, що довготерміновою є робота із підвищення здатності організації оновлювати себе, вирішувати проблеми, що виникають, і швидко реагувати на зовнішні та внутрішні зміни із комплексним застосуванням і використанням знань для забезпечення запланованого розвитку, покращення та посилення стратегій, керівництв, структур і процесів, які впливають на ефективність її діяльності.

Про місію і діяльність Українського католицького університету в сучасних умовах війни розповів новообраний ректор п. Тарас Добко. Він доповів синодальним отцям про сучасний стан університету, який через навчання, дослідження, служіння і духовне життя робить сучасну християнську пропозицію людині XXI століття; творить сенси для України та світу; формує лідерів для перемоги, відбудови й оновлення України; працює над зціленням ран війни; творить спільноту і розвиває мережу спільнот, плекаючи людяність та гідність у стосунках; є лідером модернізації вищої освіти. Також він відповів на запитання владик щодо вказаних аспектів діяльності УКУ та планів на майбутнє. Проректор зі стратегічної співпраці УКУ п. Олег Турій доповів Синодові про стан виконання синодальної постанови про опрацювання Хрестоматії історичного досвіду суспільно-громадського служіння УГКЦ.

Члени Синоду заслухали звіт про діяльність Бюро УГКЦ з питань екології, який склав його керівник п. Володимир Шеремета, відзначили особливу активність, креативність та ефективність цієї церковної структури і поблагословили на подальшу працю.

Наступну сесію Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні вирішено провести в першому кварталі 2024 року Божого.

Джерело: Департамент інформації УГКЦ